Білий дім оприлюднив текст угоди щодо Гренландії, підписаної 22 вересня 2026 року на полях Генасамблеї ООН. Документ з’явився через чотири дні після того, як 18 вересня 2026 року США, Данія та Гренландія оголосили про прорив у багатомісячній суперечці щодо найбільшого острова світу. Угоду підписали президент США Дональд Трамп, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен та голова уряду Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен.
Конкретні положення про військову присутність
Війська США зможуть модернізувати та розширити діяльність на базі Пітуффік, а також створити додаткові оборонні райони в Нарсарсуаку та Местерсвігу — за умови подальшого узгодження технічних деталей. Сторони зможуть домовлятися про створення інших американських оборонних об’єктів на острові.
Американські військові отримають право вільного доступу між оборонними районами суходолом, морем та повітрям: літаки зможуть пролітати над територією Гренландії та здійснювати посадки, а кораблі флоту США — пересуватися територіальними водами. Сполучені Штати також мають право висловлювати занепокоєння щодо будівництва чи зміни цільового призначення будівель поблизу оборонних районів, якщо це загрожує безпеці.
Арктичний вимір та обмеження для третіх держав
Угода передбачає посилення ролі НАТО в Арктиці у військовому плануванні, присутності, навчаннях та зборі розвідданих. Данія зобов’язується нарощувати власну військову присутність у регіоні. Країнам поза НАТО заборонятимуть створювати в Гренландії власні військові об’єкти або підтримувати постійну військову присутність без згоди сторін.
Серед деталей, наведених лише в повідомленні «Української правди», — твердження про безстроковість угоди, про зобов’язання Гренландії залишитися в НАТО у разі незалежності та про обмеження для інвесторів із країн, які не є членами НАТО, партнерами альянсу чи ЄС, у стратегічних секторах. У повідомленні «Укрінформу» ці положення не підтверджено.
Залишити відповідь